Досі не можу зрозуміти, як може бути телевізор замість мозку? Орвеллу таке й не снилося...
середа, 8 червня 2022 р.
"Спасаєм нашіх дєтєй!"
Досі не можу зрозуміти, як може бути телевізор замість мозку? Орвеллу таке й не снилося...
понеділок, 6 червня 2022 р.
"Асвабаділі"...
пʼятниця, 3 червня 2022 р.
100 днів без радості...
100 днів війни... 100 днів страшної реальності, в яку досі не хочеться вірити... Війна змінила життя всіх українців, а в когось вона просто забрала життя...Вкрадена наша весна, вкрадені наші мрії, бажання та плани на майбутнє... Все залишилося там - до 05.30 24 лютого, коли сталися перші вибухи... Після залишились тільки невгамовний пекучий біль... і віра в Перемогу, незважаючи ні на що!
Вихідні перед війною я з Катрусею провела в Одесі, це було святкування мого дня народження. Ми як відчували щось недобре і відпочивали "на повну катушку" - були і креветки на пляжі, і довгі прогулянки морем з пивом та хотдогами, теплі промені сонця та холодні бризки моря... Я потягла Катю на Французский бульвар (вона навіть і не знала, що є такий), ми гуляли серед старих будинків та дач, дефілювали мармуровими сходами і мріяли приїхати до Одесі навесні, коли все розквітає... Був ресторан французької кухні і ескарго, була бутербродно-рюмочна "Тюлька" і цаца з форшмаком, був бар Flacon, де коктейлі вибираєш за ароматом та жива музика, був бар "Котелок" та мідії... І звичайно були Привоз, Оперний, Дюк, Приморський, Аркадія та чарівна Дерибасівська зі своєю неповторною атмосферою... Все це було наче в минулому житті і відчуття, що пройшло не три місяці, а довжелезних три роки...
Це все ще в нас буде! Після Перемоги обов'язково поїдемо в мандри рідною Україною, відвідаємо кожен її куточок! Все, що зруйноване - відбудуємо, зробимо нашу неньку ще кращою та квітучою, ніж була! Все буде Україна!