Продовжу записувати свої нотатки з мандрів. Хоча вже й пройшло чимало часу, переглядаючи фото, поринаю у приємні спогади, дістаю з глибин пам'яті емоції, які відчувала тоді.
Таким чудовим був мій перший світанок у Данії. Хобро, де проживають Марина та Соломія — старе ринкове та залізничне місто в регіоні Північна Ютландія на півострові Ютландія на півночі Данії.
Завжди, коли кудись їду, заздалегідь планую місця, які хочу відвідати, вивчаю усі маршрути та визначні місця. Але цього разу в мене була зовсім інша мета - побачити свої рідних та насолодитися кожною хвилиною з ними. Марина відвідує мовні курси та на момент мого візиту ходила на практику в магазин (практика на робочих місцях - це обов'язково для всіх, хто зараз перебуває в Данії на умовах тимчасового прихистку), тому основним моїм гідом по Хобро була Соломія)
Вона водила мене своїми улюбленими маршрутами, а вдвох ми шукали "нові" шляхи) Інколи вдало)
Хобро, як і та частина Данії, яку я встигла побачити, чистеньке та акуратне місто. З будиночками, які інколи здаються іграшковими.
Мабуть через відсутність "висоток" небо в Данії мене вразило своєю глибиною та нескінченністю.
Іграшковими здаються не тільки будиночки, а й автомобілі)
В перший же день неочікувано попала на берег Північного моря, до Bulbjerg Knude Fuglefjeld, або Пташина скеля Бульб'єрг.
Я взагалі люблю море та гори, але Північне море мене вразило своїми покритими мохом скелями, поривчастим вітром, який надає рослинам особливих обрисів.
Бульб’єрг — єдина скеля в Данії, і цю місцевість часто називають плечем Ютландії (через те, як вона виглядає на карті). Окрім пташиних скель на острові Борнхольм, ця скеля також є єдиною пташиною скелею на материковій частині Данії.
Окрім дивовижного краєвиду на Північне море, вапнякова скеля є домом для багатьох різних видів птахів.
Звісно жодне фото або відео не передасть усієї краси та величі цього чудового місця...
Захід сонця, який супроводжував наш шлях додому, був чудовим завершенням такого неймовірного дня.
